Дивина ведмежа

Verbascum_thapsus1

Дивина ведмежа

(Verbascum thapsus)
вежмеже вухо, царська свічка;
коровяк обыкновенный

Цвіте у червні-липні
Для виготовлення ліків використовують квітки.  Збирають лише віночки з тичинками, висмикуючи їх з чашечки.  Заготівлю проводять в сонячну погоду після того, як спаде роса і, бажано, в першій половині дня, бо квітка тримається лише один день. Надвечір віночок в”яне і стає непридатним для використання. Строк придатності сировини – 1 рік.
Цілюща дія
В українців дивина мала досить широке застосування. Гуцули вважали її загальнозміцнюючим засобом. У відварі її купали дітей, “аби були здоровими”, “аби були товсті та великі”. Подекуди на Західному Поділлі у відварі дивини купали дітей, хворих на туберкульоз, Східному Поділлі – такі купелі застосовували при хворобах сечового міхура.
На Черкащині горілчаний настій насіння дивини (“коров’яка”) у виді полоскань вважався добрим засобом при зубному болі. Подекуди на Волині його соком виводили бородавки, на Київщині – закапували свіжі рани (Білоцерківський район).
Скрізь по Україні наділяли цю рослину і магічними функціями іншого характеру. Якщо у домашньої тварини заводилися черв*яки, треба було до схід сонця розшукати дивину, пригнути її до землі, прикласти камінцем зі словами: “Як випадуть із рани хробаки, тоді я тебе випущу”.
Препарати дивини виявляють пом”якшувальну,протиспазматичну, відхаркувальну та легку наркотичну дію. Вони тамують біль, зменшують судому, набряки тканин. Окремо або в поєднанні з подібними за дією рослинами дивину використовуютьпри запаленнях слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, кашлі, коклюші, бронхіті, бронхіальній астмі, емфіземі,запаленні легень, кровохарканні, при захворюваннях травного каналу, печінки та селезінки, у випадках патологічного схуднення або нервового виснаження. Місцево використовують: настоянку квіток – для натирань при невралгії й болі в суглобах; порошок квіток – для присипань тріщин, саден і ран, попередньо змащених морквяним соком; припарки квіток разом з листям – до ран, запальних вогнищ та опіків; сидячі ванни з квіток або коріння – при защемленні гемороїдальних вузлів.

*

Лікарські форми та застосування
ВНУТРІШНЬО – настій квіток (1 стол. ложка квіток на 200 мл окропу) по 1 стол. ложці через кожні 3 години як пом”якшувальний та відхаркувальний засіб;
15 г взятих порівну квіток дивини і коріння алтеї лікарської варять у 200 мл води 15-20 хв, проціджують, додають 200 г цукру, кип”ятять, поки не вийде сироп і дають пити дітям по 3-4 чайні ложки на день при кашлі;
суміш 1 стол ложки квіток дивини і по 1 чайній ложці нагідок лікарських і ромашки лікарської кип”ятять у 1 склянці води 5 хвилин, остуджують, проціджують, додають 1 стол. ложку цукру і дають пити дітям замість риб”ячого жиру по 1 стол. ложці тричі на день при схудненні або нервовому виснаженні;
одну чайну ложку суміші взятих порівну квіток дивини, квіток калачиків лісових, квіток цмину піскового, квіток алтеї лікарської заливають 1 склянкою окропу, кип”ятять 5 хвилин і п”ють по 1-2 склянки на день при кашлі у дорослих;
одну столову ложку суміші взятих порівну квіток дивини, квіток калачиків лісових, квіток бузини чорної, квіток липи серцелистої та сушених ягід малини заливають у термосі 2 склянками окропу, парять півгодини і випивають гарячим на ніч як потогінний засіб.
ЗОВНІШНЬО – чотири жмені квіток або подрібненого коріння дивини заварюють у 5 л окропу, настоюють до охолодження і одержаний настій використовують для сидячої 15-хвилинної ванни при защемленні гемороїдальних вузлів, повторюючи процедуру через 2 дні.

поділитися

Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex
Останні матеріали:
2leep.com

Залишити коментар

Ви маєте бути авторизовані, щоб розмістити коментар.

Всі права застережено 2009-2012 © Світанкові роси