19 серпня – Посвистач. Стрибог. Вшановують Бога Вітру. Примічають погоду: якщо вітер теплий, буде гарний врожай. Стрибог (Посвистач, Позвізд) – Бог Повітряного простору, від якого залежить погода. У Володимировому пантеоні поруч із Перуном стояв кумир Стрибога, якого вшановували не менше, ніж Перуна
‘Серпень’
16 серпня – Свято Лісовика
16 серпня – Свято Лісовика Йому кладуть пожертву (хліб, кашу тощо) на лісовій галявині, шоб “не водив” по лісу. Лісовик – то Бог лісу, можливо Бог-пастух, який випасає лісову худобу: оленів, ведмедів, вовків, зайців. Тому люди-пастухи укладають із Лісовиком угоду, приносячи йому в жертву яйце або печиво із житнього борошна, які кладуть на лісовому перехресті [...]
16 серпня – Хлібний Спас
16 серпня – Хлібний Спас Місяць Спасич згадується у Велесовій Книзі як місяць подяки Богам Спасам за добрий врожай. У народі, окрім названих, збереглися ще такі назви як Грибний, Ягідний, Горіховий, Полотняний, Спас на воді, або Мокрий Спас. Мабуть, у давні часи їх було ще більше, бо ж кожному овочу свій строк
6 серпня – Яблуневий Спас
6 серпня – Яблуневий Спас (Свято Врожаю) – давнє народне свято. Наш народ вірив, що Предки сприяють цвітінню і дозріванню плодів, охороняють ниви, садки і городи… В Україні була дуже сильно розвинута магія початку, тому перші плоди Землі потребували ритуального освячення, щоб забезпечити достаток протягом року. Приносили жертви яблуками, грушами, медом, сотами тощо
1 серпня – Медово-Маковий Спас
1 серпня – Медово-Маковий Спас (Свято Врожаю). Початок серпня у наших далеких предків називався Спасівкою. Це свідчить про те, що існував Бог, якому присвячувались спасівські обряди, що дожили навіть до наших днів. Досі було прийнято вважати, що Спас – християнське свято. Однак ніде в християнських писаннях не знайдено такого імені святого чи мученика
Серпень
Серпень. Майже у всіх слов’ян назви цього місяця пов’язані зі жнивами, серпами (у білорусів – “жнивень»). Інші народні українські назви: копень, гедзань, хлібочол, жнивець, спасівець. У росіян його називають «прибериха-припасиха», що також зрозуміле як збирання запасів на зиму