Залізняк колючий

zopnik-kolyuchiy

Залізняк колючий
(Phlomis pungens)
козаций залізняк, залізняк гострокінцевий;
зопник колючий

Цвіте у червні-липні
Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини.

Цілюща дія
Настій трави залізняка колючого викликає значне звуження судин Читати далі »

Звіробій звичайний

zveroboj1

Звіробій звичайний
(Hypericum perforatum)
божа крівця, заяча крівця, кривавник, стокрівця, Іванове зіллє, святоянське зіллє, пожарниця;
зверобой продырявленый

Цвіте з червня до вересня
Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану на початку цвітіння рослини. Строк придатності сировини – 3 роки.

Цілюща дія
Найчастіше рослину використовують при хворобах травного тракту Читати далі »

Золотушник звичайний

zolotarnik.ob1

Золотушник звичайний
(Solidago virgaurea);
золотарник обыкновенный

Квітне у липні-вересні
Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Зрізають верхівки рослини 25-30 см завдовжки. З незрізаної частини рослини збирають листя.

Цілюща дія
Препарати золотушника мають сечогінні, жовчогінні, в*яжучі, антибактеріальні та протизапальні властивості, запобігають надмірній ламкості капілярів Читати далі »

Жабрій звичайний

pikulnik.ob1

Жабрій звичайний
(Galeopsis tetrahit);
пикульник обыкновенный

Квітне у червні-вересні
Для виготовлення ліків використовують траву. Збирають облистнену частину рослин під час цвітіння.

Цілюща дія
Найбільше значення жабрій звичайний має як відхаркувальний засіб. Його використовують при бронхіальному катарі Читати далі »

Гикавка сіра

gikavka2

Гикавка сіра
(Berteroa incana);
икотник серый

Цвіте у травні-листопаді
Використовують квітки або траву

Цілюща дія
В народній медицині траву гикавки сірої використовували при мігрені, гикавці, ядусі, білях, маткових кровотечах.
Ванни з відвару гикавки вважаються ефективним засобом від схуднення Читати далі »

Горицвіт весняний

goricvit3

Горицвіт весняний
(Adonis vernalis)
мак, купавник, польовий кріп, стародубка, чорногірка;
 горицвет весенний

Цвіте у квітні-травні
З лікувальною метою використовують траву, яку заготовляють від початку цвітіння рослини і до осипання плодів, тобто з травня до початку липня.
Найкращою є сировина, зібрана під час цвітіння рослини Читати далі »

Грицики звичайні

griciki1

Грицики звичайні
(Capsella bursa-pastoris)
калитник, мисочки, мішечки;
пастушья сумка

Цвіте у квітні-вересні
Використовують траву, зібрану під час цвітіння, коли на ній починають утворюватися нижні плоди. Доцільно виривати рослини з коренем, який потім обрізують, залишаючи прикореневу розетку листків (при скошуванні розетки листків залишаються невикористаними і сировина буде нижчої якості) Читати далі »

Мова і суспільство: постколоніальний вимір

“Як прекрасна мова великого європейського народу опинилася в ролі попелюшки у своїй хаті — висвітлено у цій книжці.

Більшовики терпіли українську мову і робили певні поступки для її контрольованого впровадження доти, доки були переконані, що ця «мужицька» мова слабша за «культурну» російську, а тому приречена на тихе вмирання, поступившись місцем конкурентці. Про це говорив, наприклад, Г. Зінов’єв на П’ятій конференції КП(б)У в листопаді 1920 р.: «У чому суть національної політики на Україні?.. Зробити так, щоб ніхто не міг підозрювати, що ми хочемо заважати мужикові говорити українською мовою… Читати далі »

Джерела словотворення

“Ну що б, здавалося, слова?
Слова та голос – більш нічого,
А серце б’ється – ожива, як їх почує!..
Знать, од Бога і голос той і ті слова ідуть між люди.”
Т.Шевченко

Мова являє собою складний інформаційний аспект феномену України, а саме сигнальну систему, яка забезпечує взаєморозуміння між її носіями». Отже, мова є основним засобом згуртування етносу, його розвитку і, зрештою, його самоусвідомлення як нації. Разом з тим мова це система слів. А “слово було на початку і слово було Богом”. Цей аспект слова, поряд з інформаційним, живе й досі, на жаль, не для кожного Читати далі »

Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов

“Історія українського народу й української мови давня й невичерпно багата, справді гідна великої нації. Отож немає потреби її штучно збагачувати, прикрашати міфами й відсувати вглиб тисячоліть аж до кам’яного віку. Шукаючи прадавні наші корені, слід пам’ятати, що українці — частина слов’янського світу, а українська мова — одна із слов’янських мов. Сучасна світова славістика має в своєму розпорядженні апробовані й надійні методи дослідження далекого минулого, що дали позитивні наслідки, чітко відтворивши суспільну й мовну історію давніх слов’ян. З історією всього слов’янства була пов’язана й історична доля українців Читати далі »

Скарби віків. Українські леґенди

skarbi_vikiv

У книзі представлені леґенди, почуті та записані автором у різних куточках України

(Книга видана 1921 року видавництвом “Русалка” Київ-Львів)

“СКАРБИ ВІКІВ. УКРАЇНСЬКІ ЛЕҐЕНДИ”

Автор Клим Поліщук Читати далі »

Тигролови

book_1

“Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон.
Не з китайських казок і не з пагод Тібету — він знявся десь з громохкого центру країни “чудес”, вилетів з чорного пекла землі людоловів і гнав над просторами… Над безмежжям Уралу… Через хащі Сибіру… Через грізний, понурий Байкал… Через дикі кряжі Зайбакалля… Через Становий хребет, — звивався над ним межи скель і шпилів… Високо в небі, сіючи іскри й сморід, летів і летів у безмежній ночі Читати далі »

Літопис-непорозуміння

Непорозуміння будь-якого походження можливі лише за двох обставин: або вони сталися випадково, або – навмисне. Тож спробуємо визначити, внаслідок чого потрапили химерні вигадки до християнських літописів Середньовічної Русі, зокрема до “Повісті минулих літ” (скорочено “Повість”) Читати далі »

Семантика українських вишитих рушників

Книга не містить схем для вишивання, натомість вона розповідає про застосування рушників у духовній та матеріальній культурі українців, про прядіння ниток та ткання полотен з них для рушників, роль нитки та голки у вишиванні, підготовку до вишивання та етапи вишивання рушника, про семантику кольорів та чисел, основні символи та знакові системи Читати далі »

А українською кажуть так…

Власник, володар. А чому не посідач?

Перші два іменники перекладний Словник називає відповідниками до рос. обладатель, а третій відносить до застарілих. Виходить нелогічно: спортсмен посів якесь там місце, а звуть його власником чи володарем. Читати далі »

Всі права застережено 2009-2012 © Світанкові роси