Мордовський лексикон лоховатих українськиx гопників

20

Дослухаючись до мови друзів, із подивом спостерігаю появу все нових і нових екзотичних слів. Вони швидко всотуються у лексикон, незважаючи на їх невідоме походження, а згодом мирно переповзають і до словника наших батьків, і на пресу, і на телебачення. Візьміть хоча б слово “лох”, або “гопник”. Смішнувате дієслово “тусуватись” побило всі рекорди вжитку, а славетні “лафа” та “лажа” вже є мало не літературними. Де вони взялися на нашу голову? Читати далі »

Міфи і правда про російські матюки

matyuki1

Комплекси неповноцінності московитів утримують більшість представників цього народу в полоні нецензурних слів і виразів, які просто протиприродні жодній нормальній людині, котра себе поважає. Навколо російських матюків існує величезна кількість міфів, що не відповідають дійсності. Наприклад, російські лінгвісти та історики поширили про матюки два міфи: що росіяни почали матюкатися у відповідь на «татаро-монгольське іго», і що матюки – гейби «породження слов’янського язичництва». Читати далі »

Нерусский русский язык

nerusskij_yazik1

Почему все славяне понимают другие славянские языки без переводчиков (в том числе белорусы и украинцы), и только одни русские славянских языков не понимают — и им кажутся непонятными даже так называемые «восточнославянские» языки Беларуси и Украины? Читати далі »

Мова — це спосіб мислення

93a1058b227d

Як наша мова поєднує нас із далекими предками і дозволяє зберігати інакшість у глобалізованому світі? Чому двомовність може призвести до психічних розладів і роздвоєння особистості? На ці питання ще в XIX ст. давав відповідь український вчений Олександр Потебня. Читати далі »

Мова – основа

1205395143_Ukrajinsjkoju-prykolniwe

Україна й українці були і великою мірою залишаються носіями первісних мовно-культурних традицій та водночас їх прямими спадкоємцями, незважаючи на постійне змішування різних антропологічних типів, що з давніх-давен населяють Євразію.

“Небагато минуло століть від часу панування латинської мови, але зараз її уже ніхто не розуміє, так само німці не розуміють мови готів. Читати далі »

Українські корені російської мови

Morkva

В Росії про це делікатно не згадують, а в Україні про це замовчують, і мало хто знає, що ті, які звуть себе “русскімі”, не те що до Русі, а й до слов’янства не належать.

Вони є нащадками фіно-угорських племен, про яких згадує в своїх літописах ще києво-печерський Нестор, виокремлюючи слов’ян від фіно-угрів Читати далі »

Санскрит – мова праукраїнська

_09011106_1

На жаль, усі ми виросли з однієї радянської школи, де нас учили, що України не існувало до XVI століття, а історія української мови починається від Шевченка і Котляревського. Тим часом, у 1989 році світ дізнався про найдавнішу пам’ятку Європи. На Закарпатті в селі Королеве археологи знайшли крем’яні знаряддя, виготовлені людиною мільйон(!) років тому… Читати далі »

Очиток їдкий

ochitok2

Очиток їдкий (Sedum acre)
заяча капуста їдка;
очиток едкий

Цвіте у травні-липні
Для лікарських потреб використовують траву очитку їдкого, яку заготовляють під час цвітіння рослини. При збиранні треба бути обережним, бо свіжий сік рослини спричинює на шкірі запалення й пухирі Читати далі »

Липа серцелиста

lipa1

Липа серцелиста (Tilia cordata);
липа сердцелистная

Цвіте у червні-липні
Для виготовлення ліків використовують суцвіття разом з приквітками, відомі під назвою «липовій цвіт» (збирають коли більшість квіток розкриється, а решта перебуває у стані бутонізації), а також бруньки і плоди Читати далі »

Віскарія звичайна

viskarija

Віскарія звичайна

(Viskaria vulgaris)
віскарія клейка;
смолка обыкновенная

Цвіте у травні-липні
Використовують траву,зібрану під час цвітіння рослини.  Читати далі »

Вербена лікарська

verbena1

Вербена лікарська

(Verbena officinalis)
суха нехворощ;
вербена лекарственная


Цвіте у квітні – жовтні
Використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини. Читати далі »

Вишня звичайна

vishnya1

Вишня звичайна

(Cerasus vulgaris);

вишня обыкновенная

Квітне у квітні-травні

Використовують плоджоніжки, плоди, молоді пагони, коріння і листя. Сировину заготовляють в різні строки: гілки і листя – у травні, коріння – навесні або восени, плодоніжки збирають разом із стиглими плодами. Читати далі »

Оман високий

oman1

Оман високий

(Inula helenium)
дивосил, старівник, старий хліб, велике зіллє, болячковий корінь;
 девясил высокий

Цвіте у червні-серпні
Для виготовлення ліків використовують в основному кореневище та корені (заготовляють їх восени, залишаючи на кожні 10 кв.м по одній добре розвиненій рослині для відновлення заростей). Строк придатності – 3 роки.   Застосовують і свіже листя рослини. Читати далі »

Деревій звичайний

derevij3

Деревій звичайний

(Achillea millefolium)
білоголовник, деревень, кровавник, кровник, серпник, серпоріз, мурашчівник;
тысячелистник обыкновенный

Цвіте у червні-вересні
Для виготовлення ліків використовують траву і квітки. Заготівлю проводять від початку до середини цвітіння рослини. Читати далі »

Дивина ведмежа

Verbascum_thapsus1

Дивина ведмежа

(Verbascum thapsus)
вежмеже вухо, царська свічка;
коровяк обыкновенный

Цвіте у червні-липні
Для виготовлення ліків використовують квітки.  Збирають лише віночки з тичинками, висмикуючи їх з чашечки.  Заготівлю проводять в сонячну погоду після того, як спаде роса і, бажано, в першій половині дня, бо квітка тримається лише один день. Надвечір віночок в”яне і стає непридатним для використання. Строк придатності сировини – 1 рік. Читати далі »

Всі права застережено 2009-2012 © Світанкові роси