25 березня – Благовіщення

Благовіщення

25 березня – Благовіщення (Богиня Весни приходить). Богиня Весни пробуджує Блискавицю – жіночу пару Перуна. В цей день суворі заборони починати всяку справу, “навіть пташки гнізда не в’ють” (поганий час для будь-якого почину і зачаття).
Період від Стрітення (зустрічі зими з весною) до Благовіщення вважався біологічною межею зимоборства. Остаточний прихід весни припадав на Благовіщення і закінчувався літнім сонцестоянням – на Купайла. Відоме таке прислів’я – “До Благовіщення кам’яна весна” Читати далі »

Свято Великодня – Сонячне свято

великдень

Від Коляди до Коляди крутиться Коло Свароже — завершується коло обрядів і починається все спочатку… і так без кінця-краю. Коло Свароже – це народний календар, який сягає глибини тисячоліть, коли давні пращури українців були сонцепоклонниками. Основою їхнього календаря були астрономічні дані, а головні свята визначались положенням Сонця.
Після зимового сонцестояння святкували Коляду – Різдво Світла Дажбожого – молодого Сонця; після весняного рівнодення – Великдень (Воскресіння , Дажбоже Свято, Свято весняного Сонця Ярила); після осіннього рівнодення – Світовида (Урожаю), а після літнього сонцестояння – Купайла Читати далі »

Магічні таємниці Великодня (відео з 5 частин)

Великдень – це дуже давнє свято, яке зародилося в часи славетної Трипільської культури. Вже тоді визначилася космогонічна сутність цього свята, склалася його унікальна та багатюща обрядовість, включаючи святкування Вербиці, розпис писанок, випікання короваю (Великодньої Бабки) тощо. Воно відзначалося як свято Весняного Сонця і Природи, що відроджувалась після зимового сну, як свято Перемоги Світла над Темрявою, Дня над Ніччю, світла Весни над темрявою Зими.

Назва свята Великдень існує лише в українців та білорусів. Поляки називають його Wielkanoc, а росіяни – Пасха. Читати далі »

Великодній кошик: що є насправді Великодній хліб та яєчка

Великдень

Великдень – означає великий день, який наступає після весняного рівнодення, коли день стає довшим за ніч. У давній традиції наших предків свято Великодня припадало зразу на першу неділю після Нового року, тобто у першу неділю після 21 березня.
Про важливість відзначення цього свята і релігійний світогляд наших пращурів йдеться в одній давній гуцульській легенді: «… Кожного разу, як коваль намарне б’є по ковадлу молотом, спричинює закутому Арідникові (ворог роду людського, сатана) тугу і сум. Триюда (антипод Святої Трійці) ж, як хтось грішний помирає і потрапляє в пекло, запитує: – Чи пишуть ще писанки на землі? А чи святкують Великдень? Бо знає Арідник, що якби діти не ходили у живний четвер за кукуцами (пшеничні або житні перепічки) і не стало б Великодня, то близько було б уже до кінця світа і він тоді виліз би із тих ланцюгів на волю» Читати далі »

Ідеологічна боротьба навколо писанки

писанка

В язичницькі часи, саме за природній вміст людина шанувала яйце як символ відродженого життя, символ Багатства, символ Бога. Саме повним яйцем (а колись і писанкою) українські знахарки “викачували” хвороби, освячували зерно для посіву; “билися” крашанками на Великдень, та інші весняні свята. Писанки обносили, як оберіг, навколо хати, поля, череди домашніх тварин, навколо полонин та пасовищ; підкладали під стріху хати від пожежі, до вулика, де знаходилася матка, до місця, де телилася корова чи вівця. На писанках гадали на врожай, на здоров’я, на кохання; ними ворожили і причаровували… Читати далі »

25 березня – Волочільне

Обливальний понеділок

21 березня – Волочільне, «Обливаний понеділок» – другий день після Великодня. Парубки рано-вранці обливають дівчат джерельною водою, за що дівчата обдаровують їх писанками. Ця обрядодія данина – магія родючості Читати далі »

Як розписати писанку (підбірка відео)

pysanky
 Кожна українська писанка – це витвір мистецтва. Традиція розпису писанок до Великодня в різних регіонах України має свої особливості. Для різних територій характерний різний вид візерунку, кольоровою гами і технології розпису. Наприклад, полтавські писанки фарбують у білі, жовті та зелені кольори. На Чернігівщині використовують білі, червоні та чорні, а на Прикарпатті писанки роблять у жовтих, оранжевих, червоних та чорних тонах Читати далі »

24 березня – Великдень

Великдень

24 березня – Великдень (перша неділя після весіннього рівнодення), Великдень Дажбожий (Дажбог-Сонце перемагає темряву Зими-ночі). Великдень Дажбожий: “Це повінчаємо Сварога і Землю і справимо весілля їм, як для мужа і жони, бо ми – діти їхні” (Велесова Книга). Світло вже перемогло Темряву Читати далі »

20 березня – Весняне рівнодення

рівнодення

20 березня – Весняне рівнодення. З прадавніх часів весняне рівнодення вважали великим святом, а в першу неділю після настання рівнодення у слов`ян святкувався Великдень – “великий день”, – сонячне свято, час коли день перемагає ніч (“великий день”), весна – зиму і починається новий рік за сонячним календарем. Це свято має й іншу назву – свято Ярила – бога Сонця, кохання та весняної плодючості Читати далі »

14 березня – Чистий четвер

Великдень

14 березня – Чистий четвер (Навський Великдень, поминання предків). Купається вся родина, після чого залишаємо купіль, рушники і страви для Пращурів на всю ніч. У цей день Мороза пригощають киселем, щоб не було заморозків на посіви: “Мороз, Мороз, іди їсти кисіль! Не бий жито – бий кукіль!”. Корисне купання в холодній воді річки, навіть якщо ще є лід (занурювання в ополонку). Дівки чешуть косу під яблунею, щоб гарно росла. Умиваються зі срібного посуду для краси. Готують “четвергову сіль”, перепікаючи її в печі (використовують як оберіг) Читати далі »

11-17 березня Вербна неділя

verba

*11-17 березня Неділя перед Великоднем – Вербна неділя, Вербиця, Вербіє, Квітна неділя, Цвітна неділя. Славимо Вічне Прадерево Життя. Освячення вербових гілок. Хльоскання дітей i дорослих вербовою гілкою означає побажання здоров’я та росту Читати далі »

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ БЕРЕЗНЯ

JzjGxelhJRs

1 березня
1901 р. народився Степан ЩЕРБАК, герой Другого зимового походу.
1918 р. червоні москалі розстріляли юнака-бандуриста з Кубані МІНЯЙЛЕНКА. Читати далі »

11 березня – Новоліття

Новоліття

11 березня – Новоліття . Весняний Щедрий Вечір. Наші пращури починали нове літо (Новий рік) з першим весняним Молодиком, який настає перед весняним рівноденням. Нове літо прийде до Вас в хату. Пригостіть його Щедрою Вечерею, на яку зберається вся родина, заспівайте щедрівку, бо колись щедрівки виконували навесні Читати далі »

Що палили в люльці козаки?

lyulka2.gif.jpg

Ніде правди діти: козаки янголами не були. Меди-пива пили, горілочки не цуралися. Що ж до тютюну та люльки – до них приязнь особлива була. Згадаємо гоголівського Тараса Бульбу, який головою наклав, кляту люльку шукаючи. А він же з реальної людини списаний. Навіть іноземці, буваючи на Січі, потім свідчили: козаки люльки з рота не випускають…
При отій “загальній тютюнізації” випадки легеневих хвороб серед козаків були дуже нечастими. Тут йдеться про риси здорового побуту, які ми забули… Читати далі »

9 березня – Сорочини

Сорочини

9 березня – Сорочини – свято закликання птахів з вирію
За уявленнями наших предків в цей день прилітало сорок різних пташок з вирію. Птиця – це вісник весни-радості й взагалі вісник сонця. Вона побуває в повітрі, «у небі», й несе людям утіху з неба ж, від сонця. А в собі носить яєчко – емблему сонця-життя, народження, воскресіння. Тому майже всі птахи надзвичайно цінувались у наших пращурів, та й тепер шануються. Був у давнину звичай тримати всю зиму пташатко в хаті, а на Благовіщення випускати на волю. Завжди ранньою весною прилітних птиць годували, годують й тепер Читати далі »

Всі права застережено 2009-2012 © Світанкові роси