19—23 грудня — зимове сонцестояння, довгота дня — 8 годин.
Зимове сонцестояння відбувається в той момент, коли нахил осі обертання Землі в напрямку від Сонця стає найбільшим. Максимальний кут нахилу земної осі відносно Сонця під час сонцестояння становить 23 26 ‘. Більш очевидно для мешканців високих широт те, що зимове сонцестояння припадає на самий короткий день і найдовшу ніч у році, коли висота підйому сонця на небосхилі є найнижчою Читати далі »
Ці прадавні святощі виникли на мрійливому обрії тисячоліть, мають споконвічно-традиційну спорідненість з культурою мислення та етнічною філософією праукраїнців, звичаєвим правом, народною медициною, магією слова, цілющих рослин, ритуалами, цебто давніми спадкоємно-непорушними святощами, замовляннями людей (пан-господар, господиня, діти), добрих та злих сил природи, зокрема “угамування” морозу, сніговіїв, градобоїв, смерчів, злив, а також грому, блискавки Читати далі »
Розуміючи державно-політичні суперечності, які склалися на початку ХХ ст. між європейськими країнами, насамперед між Росією і Австро-Угорщиною, та їх можливі наслідки, українці Галичини, власне їх передові кола, усвідомлювали, що для реальної підтримки своїх національних прагнень вони мали б виступити в майбутньому конфлікті окремою військовою силою Читати далі »
Графічним символом українського календаря може бути восьмипроменева зірка. Календар цей напрочуд стрункий, симетричний: 4 пори року, 4 найбільші сонячні свята, що відповідають кожній із чотирьох сонячних фаз (сонцестояння і рівнодення).
Якщо рік зобразити у вигляді кола, то вгорі позначимо Різдвяний цикл (Коляда), провівши від нього вертикаль, позначимо літній Купальський цикл, а — горизонталь — весняний Великодній цикл і осіннє велике Свято Врожаю, яке наші Предки-язичники присвячували Світовиду Читати далі »
Київські князівни започаткували найвідоміші королівські династії світу, стали святими й уперше навчили Європу здоровому способу життя.
Ми, українці, занадто мало знаємо про історію своєї Батьківщини та роль нашої нації у світі. І часто–густо згадуємо про українських героїв, лише коли про них заговорив увесь світ. Українці ж керували арміями та чужоземними державами, створювали мистецькі шедеври світового рівня, робили сенсаційні відкриття у різні віки. Канцлери, флотоводці, патріархи, міністри, кардинали, царі, звитяжці духу — їх тисячі. І вони заслуговують на те, щоб ми про них знали Читати далі »
Те, про що йде мова у подальшому описі, шановний друже, йде з далекої давнини нашої історії. Дізнатися докорінно про справи тих днів у звичайний спосіб вже неможливо. Безкінечні війни, що повсякчас палали на території України-Русі упродовж віків, спалили і розпорошили безцінні надбання її етнічного підґрунтя. Люди, свідчення яких покладено у запропонований нарис, йдуть шляхом Знання, розвиваючи у собі ті здібності, котрими володіли колись їхні пращури Читати далі »
Чимало традицій розглядають пальці людини, як провідники енергетичних меридіанів в тілі людини. Кожна частина, кожна фаланга «відповідає» за поведінку певного органу людського організму, за його енергетичну структуру.
Дізнавшись, як впливає на Вас те чи інше положення Ваших рук, можна суттєво полегшити собі життя та гармонізувати його Читати далі »
Досить довго в науці панувала хибна думка про те, що нібито внаслідок “первісного страху” людини перед силами природи виникла релігія. Хоча, очевидно, що бессилля людини перед природою стало з’являтися лише тоді, коли вона перестала розуміти свій органічний звязок з Богом-природою, протиставила себе навколишньому світові Читати далі »
Опришківство — то ціла епоха в історії Карпатського регіону, який охоплює гірські і підгірські райони Прикарпаття, Буковини і Закарпаття.
Поетеса Марія Влад запевняє:
Йшли мої опришки
Двісті літ ще й трішки.
Це “трішки” розтягається ще на двісті літ. Бо першу згадку прo народних месників під назвою “опришки” дослідники знайшли у документах за 1529 рік Читати далі »
(Коли негаразди)
Існувало одне досить дивне ритуальне дійство у випадку, коли негаразди та хвороби оселялися у домівці. Дивина його полягала ось у чому.
Беретеся ви за якусь справу, вже взяли задля цього в руки косу чи лопату. Потім раптом все кидаєте і переходите до чогось іншого. Для чого, наприклад, беретесь за сокиру чи граблі. Але й те, не почавши роботи, кидаєте і йдете геть. Лягаєте десь у холодочку і спочиваєте, немов від закінчення вельми важливої справи Читати далі »
Литвини колишньої Чернігівщини – це аборигенне “руське” населення, що внаслідок замкненості сільського життя в минулому й віддаленості від великих адміністративно-політичних і промислових центрів, головних комунікаційних сполучень у новий час залишалося сталим у генетичному відношенні принаймні з часів Київської Русі. Вони стійко зберігали аж до початку ХХ століття “руську” самосвідомість. Перебуваючи на периферії і водночас перехресті формування східнослов’янських народів, вони називали себе “рускімі”. При цьому категорично відмежовувалися від росіян (“кацапів”, “москалів” – у їхній мові) Читати далі »
Особливості природи людини – це лише мала частина природи інших видів; більшість стереотипних форм поведінки людини властиві іншим живим істотам, а в багатьох аспектах (наприклад, щодо кооперації, поділу праці, альтруїстичної поведінки) люди поступаються співтовариствам комах Читати далі »
Це був унікальний навіть як для кровожерливих сталінських часів суд. Вина розстріляних полягала лише в тому, що вони уявляли Україну окремою державою. Прокурор Харитонов – запам’ятайте це прізвище…
13 грудня 1940 р. завершилося слідство в найбільшого процесу в Західній Україні під час першої радянської окупації – “Процесу 59-ти”, названому так за кількістю молодих українців, підсудних сталінського режиму Читати далі »
Відуни – язичницька духовна верства
Усі давні суспільства мали чітко розмежований кастовий поділ. Українська духовна верства мала у давнину той же статус, що в Індії брахмани, жерці, представники вищої касти.
В Україні відомо кілька назв на позначення людей, які мали відношення до релігійної обрядовості Читати далі »
6 грудня — Свято Велеса (Діда Мороза). Він сходить по сонячному промінню на Землю і приносить зародки багатства, врожаю, приплоду (згадаймо Діда Мороза з мішком подарунків) — це Він, наш Велес, якого треба гукати в цей день, саме так, як діти кличуть Діда Мороза й сьогодні. З його приходом починається вивчення колядок, підготовка до Різдва Читати далі »
