‘Духовна культура’

Про свято Василя та Маланки (старий Новий рік)

новий рік

Слід пам’ятати, що в давнину наші предки святкували Новий рік весною. Взимку, вся природа наче помирала, а навесні пробуджувалася, і з цим пробудженям природи починався новий рік, Нове Літо. Щедрівка і Новий рік ніколи в історії святкового календаря не розлучались ні тоді, коли Новий рік відзначали весною, потім восени; ні тепер коли Новий рік перенесли [...]

Свято Великодня – Сонячне свято

великдень

Від Коляди до Коляди крутиться Коло Свароже — завершується коло обрядів і починається все спочатку… і так без кінця-краю. Коло Свароже – це народний календар, який сягає глибини тисячоліть, коли давні пращури українців були сонцепоклонниками. Основою їхнього календаря були астрономічні дані, а головні свята визначались положенням Сонця. Після зимового сонцестояння святкували Коляду – Різдво Світла [...]

Великодній кошик: що є насправді Великодній хліб та яєчка

Великдень

Великдень – означає великий день, який наступає після весняного рівнодення, коли день стає довшим за ніч. У давній традиції наших предків свято Великодня припадало зразу на першу неділю після Нового року, тобто у першу неділю після 21 березня. Про важливість відзначення цього свята і релігійний світогляд наших пращурів йдеться в одній давній гуцульській легенді: «… [...]

Ідеологічна боротьба навколо писанки

писанка

В язичницькі часи, саме за природній вміст людина шанувала яйце як символ відродженого життя, символ Багатства, символ Бога. Саме повним яйцем (а колись і писанкою) українські знахарки “викачували” хвороби, освячували зерно для посіву; “билися” крашанками на Великдень, та інші весняні свята. Писанки обносили, як оберіг, навколо хати, поля, череди домашніх тварин, навколо полонин та пасовищ; [...]

Давні обрядодійства українців у січні

sichen

Ці прадавні святощі виникли на мрійливому обрії тисячоліть, мають споконвічно-традиційну спорідненість з культурою мислення та етнічною філософією праукраїнців, звичаєвим правом, народною медициною, магією слова, цілющих рослин, ритуалами, цебто давніми спадкоємно-непорушними святощами, замовляннями людей (пан-господар, господиня, діти), добрих та злих сил природи, зокрема “угамування” морозу, сніговіїв, градобоїв, смерчів, злив, а також грому, блискавки

Українське Різдво. Коляда. Свят-вечір.

rizdvo1

Графічним символом українського календаря може бути восьмипроменева зірка. Календар цей напрочуд стрункий, симетричний: 4 пори року, 4 найбільші сонячні свята, що відповідають кожній із чотирьох сонячних фаз (сонцестояння і рівнодення). Якщо рік зобразити у вигляді кола, то вгорі позначимо Різдвяний цикл (Коляда), провівши від нього вертикаль, позначимо літній Купальський цикл, а — горизонталь — весняний [...]

Коли «не сходить сонце»

shid4

(Коли негаразди) Існувало одне досить дивне ритуальне дійство у випадку, коли негаразди та хвороби оселялися у домівці. Дивина його полягала ось у чому. Беретеся ви за якусь справу, вже взяли задля цього в руки косу чи лопату. Потім раптом все кидаєте і переходите до чогось іншого. Для чого, наприклад, беретесь за сокиру чи граблі. Але [...]

Українська духовна верства – волхви

volhv2

Відуни – язичницька духовна верства Усі давні суспільства мали чітко розмежований кастовий поділ. Українська духовна верства мала у давнину той же статус, що в Індії брахмани, жерці, представники вищої касти. В Україні відомо кілька назв на позначення людей, які мали відношення до релігійної обрядовості

Давнє літосчислення

XfEBc5umuTA

Ще пелазги помітили, що на небосхилі, крім нерухомих сузір’їв, є 7 зірок, які рухаються (“блукають”) по небу. Ці зірки обожнювалися, бо кожна з них керує своєю годиною. Першій годині неділі протегує Сонце. Далі на кожну годину дня впливають планети в такому порядку: 2 год. — Венера, 3 год. — Меркурій

Весілля як обряд тисячоліть (частина ІІ)

vesillya2

Тисячолітні корені обряду Короваю Древній Коровай мав вигляд Коржа. Нині Корж – так зване Дно Короваю, на якому формується висока, кругла Паляниця. Коровай – це Хлібний Батько. Випікання Короваю відбувалося у П’ятницю. Коровайниць мало бути по обряду – 7 жінок. Кожна несе мисочку муки і два яйця. З тіста кладуть «дно» Короваю у вигляді круглого [...]

Весілля як обряд тисячоліть (частина І)

vesillya

ТАЇНА РОДУ-НАРОДУ В ОБРЯДАХ ПРЕДКІВ ОВРУЧЧИНА–СЛОВЕЧАНЩИНА–КОРОСТЕНЩИНА (підбілоруська зона української культури) Весільні піснеспіви на берегах Словечни, на токах Нориня-Ріки  З одержаних мною в Овручі 16 Текстів Весільного обряду у райбібліотеці 14 червня 2004, записаних бібліотекарями Овруцько-Словечанських Селищ, Весільні тексти глибинних Мелодій-Тужінь Українського підбілорусся мають сліди архаїчних культур краю – проглядається доба неоліту, міді-бронзи, ранній залізний вік. [...]

Про найдавнішу календарну одиницю та місячний календар

kalendar

На українських землях за Трипільської доби існував 7-денний тиждень, який був поширений серед усіх пелазгів аж до Малої Азії, а також у єгипетських жерців. Щоправда, деякі народи (греки, римляни) робили спроби впровадження 5-ти, 6-ти, 8-ми, 10-ти, і навіть 20-денного тижня, але зрештою вони повернулися до природного 7-денного тижня

Всі права застережено 2009-2012 © Світанкові роси


div class=