Не лише в східних вченнях фен-шуй існує спеціальна методика вибору місця під будівництво нового житла. В Україні здавна дотримувалися власних традицій будівництва. Вибір місця для нової хати Це було одним із найважливіших обрядодійств, пов’язаних із народним житлом. При вирішенні цього питання брали до уваги багато чинників
Рубрика Спадок 
Мітки: народна магія, обряди, спадщина, традиції, українське житло, український фен-шуй, українці, хата 
1 коментар »
На початку грудня 1930 року в Харківському оперному театрі відбувся З’їзд народних співців Радянської України, куди з різних областей було звезено 337 делегатів. Основним завданням З’їзду було питання активного залучення народних співців до соціалістичного будівництва, відходу від виконавських традицій і визначення нових ідеологічних приорітетів. Ухваливши відповідні резолюції, незрячих співців під приводом поїздки на З’їзд народних [...]
Рубрика Історія Мітки: історія, бандуристи, з'їзд, З'їзд народних співців, кобзарі, лірники, незрячі співці, НКВС, розстріляні кобзарі, спадщина, українська пісня Коментарів 0 »
Віками склалося так, що українська хата не мислилася окремо від вишневого садка, ставка, криниці над шляхом, куща калини біля неї, мальв та півників на припічку і чорнобривців та матіол у квітнику. Разом із вишитими рушниками, домотканими доріжками та мальованими коминами, що здавна прикрашали хату і захищали її від ворожих людині сил, українське житло становило цілісну [...]
Вільгельм Франц фон Га‘бсбурґ-Лотрі‘нґен (Василь Вишиваний) (нім. Wilhelm Franz von Habsburg-Lothringen) (10 лютого 1895 — †18 серпня 1948) — український військовий діяч, політик, дипломат, поет, австрійський архикнязь (ерцгерцоґ), полковник Легіону Українських Січових Стрільців. Вільгельма Габсбурга знали в Україні як Василя Вишиваного, під ім’ям, яке йому дали українські вояки під час Першої Світової Війни. Він вважався [...]
5 вересня 1882 р. народився Михайло ГАВРИЛКО, різьбяр, художник, скульптор, поет, четар УСС, начальник штабу Сірої дивізії, повстанський отаман. З цієї нагоди пропонуємо читачам уривок з ще не опублікованого нарису Романа Коваля “Вулкан на ім’я Михайло Гаврилко”
Збереглася цікава замітка, яка докладніше розповідає про давній звичай українців носити волосся. Вона була опублікована в „Записках Наукового Товариства імені Тараса Шевченка” близько ста років тому. „Майже всі наші малярі, малюючи низових лицарів запорожців, не знають, як треба малювати їх чуприни. Так, наприклад, на рисунку маляра Васильківського, виданого на премію російською часописсю “Нива”, намальовано запорожця [...]
Рубрика Історія, Бойові традиції Мітки: бойові традиції, Запорізька Січ, козаки, козацька зачіска, оселедець, спадщина, традиції, українці, характерники, чуб, чупер, чуприна 14 коментарів »
Те, що в екстремальних обставинах людина здатна проявити надлюдські здібності, доведено сучасною наукою. У критичних умовах, особливо де є загроза для життя, люди не відчувають болю, у них з’являється надзвичайна сила, вони рухаються з неймовірною швидкістю, можуть обходитися без їжі, сну та ще багато іншого. Дуже багато таких випадків відбувалося під час воєн, коли люди [...]
Рубрика Бойові традиції Мітки: бойові традиції, бойове мистецтво, кобзарі, спадщина, Тарас Каляндрук, характерники Коментарів 0 »
До речі про характерників. За часів московської окупації заборонялося навіть вживання цього страшного для окупантів терміна. Так, у виданому вже в 1987 році «Українському радянському енциклопедичному словнику» слово «характерник» відсутнє. Натомість є такі потрібні та важливі для українського народу слова, як «харакірі» — спосіб традиційного самогубства японських самураїв, чи «хариджити» — назва однієї з ісламських [...]
Рубрика Бойові традиції Мітки: бойові традиції, воїни, волхви, гайдамаки, козаки, кшатрії, спадщина, традиції, українці, характерники, характерництво Коментарів 0 »
Тисячолітні корені обряду Короваю Древній Коровай мав вигляд Коржа. Нині Корж – так зване Дно Короваю, на якому формується висока, кругла Паляниця. Коровай – це Хлібний Батько. Випікання Короваю відбувалося у П’ятницю. Коровайниць мало бути по обряду – 7 жінок. Кожна несе мисочку муки і два яйця. З тіста кладуть «дно» Короваю у вигляді круглого [...]
Рубрика Духовна культура, Спадок Мітки: духовна культура, обряди, світогляд, спадщина, традиції, українці Коментарів 0 »
ТАЇНА РОДУ-НАРОДУ В ОБРЯДАХ ПРЕДКІВ ОВРУЧЧИНА–СЛОВЕЧАНЩИНА–КОРОСТЕНЩИНА (підбілоруська зона української культури) Весільні піснеспіви на берегах Словечни, на токах Нориня-Ріки З одержаних мною в Овручі 16 Текстів Весільного обряду у райбібліотеці 14 червня 2004, записаних бібліотекарями Овруцько-Словечанських Селищ, Весільні тексти глибинних Мелодій-Тужінь Українського підбілорусся мають сліди архаїчних культур краю – проглядається доба неоліту, міді-бронзи, ранній залізний вік. [...]
Рубрика Духовна культура, Спадок Мітки: весілля, духовна культура, обряди, світогляд, традиції, українці Коментарів 0 »
І досі серед істориків і мовознавців тривають суперечки про походження української мови. Проте спробуйте незаангажовано, без політичного підтексту дослідити «Слово», древні літописи, ділову документацію, листування княжої доби і стане очевидним: давність української мови незаперечна. Саме вона лежала в основі мов багатьох слов’янських народів. Давня українська лексика нестримно проривалася у церковнослов’янські тексти, ставала ознакою особливого натхнення [...]
Мовне явище, що одержало назву суржик, належить до специфічної форми побутування мови в Україні. Його національну і соціальну природу відображає сам термін, запозичений із сільськогосподарської лексики. Тлумачний словник української мови фіксує слово суржик у двох значеннях: 1. «Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса і т. ін.; борошно з такої суміші; [...]
До написання цієї статті підштовхнула одна цікава розмова в миколаївському трамваї. Якась порядна жінка, яка назвалася викладачкою, мимохідь зауважила, що нічого нового нема в твердженні, що людство давно й неухильно деградує, і що це відомо кожній більш-менш освіченій людині. З першою частиною цього твердження можна погодитися без заперечень, а от з другою…
Національне самоусвідомлення українців зростає. Це помітно – у Києві українську мову чути дедалі частіше. Багато людей, особливо з-поміж інтелігенції, перейшло на українську. І зіткнулося з виразними труднощами. Адже творчий процес немислимий без смачного матюка. Оте саме „бля” та інші відшліфовані щоденним ужитком перли так стимулюють інтелектуальну діяльність! А тут раптом виявляється, що матюки – явище [...]
Москвичі та інші росіяни полюбляють замість назви “Україна” вживати слово “Хохляндія”, а схильність і любов до всього українського називають “хохломанією”. Наші надмірно бундючні, самовпевнені та агресивні північні сусіди щедро нагороджують епітетом “хохол” майже кожного, від кого почують не лише нашу мову, а бодай українську вимову. У відповідь українці здавна називають росіян глузливим словом “кацап”
